Козацька пісня

Юлій Гарбузов

Козацька пісня

Над водою біля броду Туман розстилався, А додому із походу Козак повертався.

Їхав полем козаченько На воронім коні, Чорновусий, молоденький, Та вже сиві скроні.

А у полі край дороги Жниці жито жали, Привіталися до нього, Про долю спитали.

– Ой, лихая, молодиці, У козака доля. Стогне батько у в’язниці В турецькій неволі,

Брат загинув, поховали Ненечку без мене Та за нелюба віддали Мою наречену.

Краще б мене порубала Татарва погана Або в полі наздогнала Куля бусурмана.

І сказали йому жниці: – Годі сумувати. Хто ж батенька із в’язниці Буде визволяти?

Над водою біля броду Туман розвіявся, До наступного походу Козак готувався.